Як здолати відчай?

      Відчай – це те, що знесилює, те, що «опускає руки», забирає інтерес до життя. Стан відчаю настає зазвичай тоді, коли людина перестає бачити сенс буття, коли нездатна справитись із тією чи іншою проблемою, коли піддалася негараздам і рутині, коли не вміла жити приємними митями, не бачила радості в існуванні. Тепер, у стані розпачу, запримітити те радісне не так уже й легко. Навіть якщо ним і наповнене теперішнє буття.
      Відчай – це безнадія. Так жити не можна. Це знову ж таки дорога в нікуди.
      Розпач можна здолати лише за умови бажання його позбутись. І, звичайно ж, з підтримкою людини, якій довіряєш. Та покладатися слід насамперед на себе самого. Вирішення є в тобі. Зумій лише відчути його.
      Найкращою порадою може бути така. Створи для себе найсприятливіший момент для прийняття рішення. Повернись у місце, де ти почувався (почувалася) комфортно, спробуй повторити якісь події, що у звичайному спокійному стані душі дарували тобі радість, оточи себе приємними предметами і поринь у спогади про хороше, що відбувалося з тобою. Звичайно, тебе може охопити сум, що зараз усе не так гарно, як колись. Але ти віджени його. Насолодися миттю. Побач у створеній власним розумом ситуації позитивне. Хоч на короткий час. І цей короткий проміжок використай, щоб обдумати причину свого відчаю та способи її ліквідування. Не вийде першого разу – спробуй наступного. Невелике зусилля – і результат, знову ж таки, може перевершити сподівання. Адже тобі потрібен спокій, щоби пройти власну дорогу цього життя, пройти її в радості.
      Не заглиблюйсь у власний неспокій чи апатію. Не дозволяй їм проґресувати, вбиваючи тебе і морально, і фізично. Не будь самовбивцею.

Повернутись до змісту книжки