Який ритм життя?

      У декого буває відчуття нестачі часу. У інших – його достатньо, навіть якщо насправді обмаль; їм нема куди поспішати й у тих випадках, коли поспіх необхідний.
      «Поспішаю жити» чи «Нічого не встигаю», – кажуть перші. Їх повсякчас переслідує відчуття того, що не вистачає години в добі, дня в місяці й місяця в році. Гадаю, що й навіть якби скоїлося диво, і дні стали довшими, «невстигаючі» проблему нестачі часу не розвязали б. Чому? Тому, що невдало планують день за днем, отже, і якийсь період життя. Хаос в думках, у діях, безлад у речах, що нас оточують, – усе це і є причиною постійного «невстигання». Спробуй навести лад насамперед із предметами, якими користуєшся повсякчас, створи навколо себе матеріальний затишок, що сприятиме «візитам музи»: чи то під час твого робочого часу чи то на дозвіллі. Упорядкованість речей позитивно позначиться і на впорядкованості думок. Отже, не так важко буде зробити послідовним свій час – робочий і для відпочинку.
      А як почуваються інші, ті, в яких часу вдосталь? Гадаю, їм значно комфортніше. Звичайно, це не що інше, як натура, характер. Некомфортно може бути тим, хто поруч, особливо людям із протилежними вдачами. Та це вже інше запитання: «Як ужитися людям із полярними вдачами?» Про це – в одній із наступних розповідей.
      Повернемося до розмови про ритм життя. Отож, про характер і його вплив на твій темп буття ми поговорили. Продовжимо.
      Часто чуємо і промовляємо: «Життя обминає мене», «Я не встигаю за ритмом життя». На перший погляд, ці фрази розбіжні за суттю. Інша думка – вони аналогічні, адже говорять про те, що ми і буття загалом рухаємося в різному темпі.
      Насамперед подумаймо про те, що таке ритм життя в цілому, і який твій ритм у цій тотальності. Хто і коли його визначив? Кожен сам для себе. Буває, що це роблять за нас інші. Це наче вигравати на незнайомому музичному інструменті під чиєсь дириґування без знання нотної грамоти. Не треба допускати ситуації, яка сприятиме чиємусь повному контролю над твоїм існуванням. Ти маєш чуття істини, тому сам повинен відчути необхідний темп власного життя. Як? Без зусиль.
      Тобі вистачає часу, тобі комфортно, ти ніколи не задумувався над тим, що ми зараз обговорюємо? Якщо відповідаєш «так», то це – чудово! Твоя відповідь «ні» – скористайся порадою про порядок у речах, послідовність думок і черговість дій. І нехай ТВОЄ буття такт за тактом виграє наймелодійніший мотив у ТВОЄМУ ритмі, й нехай не заважають тобі сторонній голос, побічна метушня чи звуки не твоєї мелодії.

Повернутись до змісту книжки